Плач Єремії

[nastasyia]

Коли до губ твоіх лишаеться пів подиху
Коли до губ твоіх лишаеться пів кроку
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Шось шепчеш зачаровано і тихо ти
Той шепіт мою тишу синьо крає
І забиваю я шо вмію дихати
І шо ходити вмію забуваю


Та черний птах по вік твоїх здіймаеться
І впевненість мою кудись відмає
Неступленим пів кроку залишаеться
Пів подиху у горлі застряває
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку