Плач Єремії
Коли до губ твоіх лишаеться пів подиху
Коли до губ твоіх лишаеться пів кроку
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Шось шепчеш зачаровано і тихо ти
Той шепіт мою тишу синьо крає
І забиваю я шо вмію дихати
І шо ходити вмію забуваю
Та черний птах по вік твоїх здіймаеться
І впевненість мою кудись відмає
Неступленим пів кроку залишаеться
Пів подиху у горлі застряває
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку
Коли до губ твоіх лишаеться пів кроку
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Шось шепчеш зачаровано і тихо ти
Той шепіт мою тишу синьо крає
І забиваю я шо вмію дихати
І шо ходити вмію забуваю
Та черний птах по вік твоїх здіймаеться
І впевненість мою кудись відмає
Неступленим пів кроку залишаеться
Пів подиху у горлі застряває
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку
Але до губ твоїх лишаеться пів подиху
До губ твоїх лишаеться пів кроку
no subject
no subject
no subject
no subject
до твоих губ остается полшага
зрачки твои сотканы из удивления
в глазах у тебя сине и широко
Что-то шепчешь зачаровано и тихо ты
этот шепот мою тишину терзает
и забываю я, что умею дышать
и забываю я, что умею ходить
И черная птица твоих ресниц поднимается
уверенность мою куда-то отнимает
несделанным полшага остается
полвздоха в горле застревает
дальше там повторяется...
Извини, что так коряво перевела, просто как подстрочник дословный
no subject